Шибарі часто плутають з «просто зв'язати партнера». Насправді це ціле мистецтво, де важать не лише вузли, а й ритм, дихання, дотики мотузки до шкіри та тиша між двома людьми. Хтось приходить у шибарі заради естетики й фото, хтось заради медитативного стану, а хтось як до ще однієї грані інтимної гри.
Розповідаємо, що таке шибарі, звідки воно взялося, яку мотузку обрати й як не нашкодити, якщо ви вирішили спробувати вдома.
Шибарі: що це таке
Слово «шибарі» з японської перекладається приблизно як «зв'язувати». Так називають японську техніку мотузкового бондажу, коли тіло партнера обплітають мотузкою, утворюючи симетричні візерунки. Поруч часто звучить ще одне слово, «кінбаку», тобто «щільне зв'язування». Його вживають, коли хочуть підкреслити емоційну, еротичну сторону процесу. У побуті ж обидва терміни використовують майже як синоніми.
Від звичайного бондажу шибарі відрізняється тим, що тут сам процес не менш важливий за результат. Той, хто в'яже (його називають ріґґером), не просто фіксує руки: він повільно веде мотузку по тілу, підтягує, послаблює, торкається. Людина, яку зв'язують, поступово «здається» мотузці. Багато хто описує це як дуже глибоке розслаблення.
Звідки воно взялося
Коріння шибарі шукають у ходзьо-дзюцу, японському бойовому мистецтві зв'язування полонених, яке розвивалося століттями. Там вузли й візерунки мали практичний сенс і навіть указували на статус затриманого. Еротичне шибарі в сучасному вигляді сформувалося значно пізніше, у ХХ столітті, і вже звідти через фотографію та кіно розійшлося світом.
Сьогодні шибарі практикують і в Україні: проводять майстер-класи, зустрічі, фотосесії. Для когось це хобі на роки, для когось одна з практик ширшого світу БДСМ.
Яка мотузка потрібна для шибарі
Найчастіше питання від новачків. Звичайна мотузка з будівельного магазину не підійде: вона або занадто жорстка й дере шкіру, або синтетична й слизька, вузли на ній роз'їжджаються.
Традиційний вибір це джут. Він легкий, добре тримає вузол, приємно пахне й має характерну «шорсткість». Нова джутова мотузка буває колючою, тому досвідчені ріґґери її обробляють (обпалюють ворсинки, змащують воском). Конопля трохи важча, міцніша й м'якша за джут.
Для старту ми радимо бавовну. Вона м'яка, не подразнює шкіру, її можна прати. Так, бавовна трохи тягнеться й вузли на ній затягуються сильніше, але вчитися на ній найкомфортніше.
Щодо розміру: зазвичай беруть мотузку діаметром близько 6 мм і довжиною 7–8 метрів. Для простих в'язок рук вистачить і коротшої, на 5 м.
Купити мотузку для шибарі можна в нас, у розділі фіксаторів. Там є варіанти на будь-який смак: джутові й бавовняні Feral Feelings по 8 м, Liebe Seele на 5 і 10 м (зокрема з коноплі), LOCKINK SEVANDA для практики, бавовняна мотузка Art of Sex 8 м × 6 мм і набір Rosy Gold Bondage Rope Set. Ціни починаються від 329 грн.
Перші вузли: з чого почати
Більшість в'язок у шибарі будується на кількох базових елементах. Першим зазвичай вчать single column tie, вузол на одну «колону»: одне зап'ястя, щиколотку чи стегно. Він не затягується, коли за нього тягнуть, і саме це робить його безпечним. Далі йде double column tie, коли так само акуратно з'єднують дві колони (наприклад, обидва зап'ястя).
Порада, яку дають усі інструктори: спочатку тренуйтеся на власній нозі, подушці чи ніжці стільця. Коли руки запам'ятають рухи, можна переходити до партнера. Схеми з картинками добре доповнюють відеоуроки, але живий майстер-клас усе одно швидше поставить руку.
Поки в'язки ще не впевнені, ноги зручніше фіксувати шкіряними поножами, а щоб партнер не зводив їх, існують жорсткі розпірки. Підвіси (коли людину піднімають на мотузках) залиште на потім. Це вже окремий рівень, який вимагає навчання, спеціального кріплення та страхування.
Безпека, про яку не можна забувати
Шибарі виглядає спокійно, але помилки тут бувають серйозними, тож кілька правил краще вивчити напам'ять.
Ніколи не накладайте мотузку на шию. Взагалі.
Обережно з внутрішньою стороною плеча над ліктем і з зап'ястями: там неглибоко проходять нерви, і якщо їх пережати, рука може надовго втратити чутливість. Оніміння, поколювання, холодні пальці, зміна кольору шкіри означають, що треба розв'язувати негайно, а не «ще хвилинку».
Між мотузкою й тілом має проходити палець. Постійно питайте партнера, як він себе почуває, і домовтеся про стоп-слово ще до початку.
Тримайте поруч ножиці з тупими кінцями, які легко розрізають мотузку. Якщо щось піде не так, розв'язувати складний вузол просто немає часу.
І, звісно, ніколи не залишайте зв'язану людину саму, навіть на пару хвилин.
Шибарі в парі: як зробити це частиною близькості
Для багатьох пар шибарі стає способом бути разом уважніше, ніж зазвичай. Ви повільно рухаєтеся, торкаєтеся, стежите за диханням одне одного. Не обов'язково, щоб усе закінчувалося сексом, але часто так і стається.
Додайте до мотузки пов'язку на очі, пір'їнку чи кілька крапель воску з низькотемпературної свічки, і навіть найпростіша в'язка рук відчуватиметься зовсім інакше. А якщо поки не готові до мотузок, почніть з м'яких наручників для сексу чи скотчу для бондажу. Готові комплекти для старту зібрані в розділі БДСМ-набори. Про загальні правила БДСМ і про те, як говорити про це з партнером, ми розповіли в статті що таке БДСМ.
Часті питання про шибарі
Шибарі чи шибари, як правильно? В українській частіше пишуть «шибарі», трапляються й варіанти «шібарі» чи «шибари». Ідеться про одне й те саме.
Чи боляче це? Правильна в'язка не має завдавати болю. Відчувається тиск і обійми мотузки, але не біль у суглобах чи нервах.
Скільки часу можна бути зв'язаним? Для початку 10–15 хвилин, із постійним контролем самопочуття. З досвідом довше.
Де купити мотузку для шибарі? У нашому каталозі, в розділі наручники, скотч і фіксатори. Там же знайдете скотч для бондажу, поножі й розпірки, якщо захочеться поєднати мотузку з іншими видами фіксації.
